Шарцуля (803 м н.р.м.) — двовершинне підвищення в хребті Баранячої гори та Скшиченого у Сілезьких Бескидах — невисоке, але з характером. Тут на тебе чекають тихі ліси, скеля для лазіння та відрізок одного з найвідоміших далеких маршрутів польських Бескид.

Вершина повністю вкрита лісом, який оточує її цілий рік і створює затишну, спокійну атмосферу. Навесні й восени букові та ялинові ліси палахкотять кольорами, влітку дають приємну прохолоду, а взимку стежка перетворюється на засніжений тунель. Шарцуля має два піки — вищий (803 м) і трохи нижчий (798 м), витягнуті з північного заходу на південний схід. Хребет утворює кордон між селами Істебна та Вісла і лежить на вододілі Вісли та Одри. Майже на самій вершині знаходиться Доркова Скала — скеля, де практикується скелелазіння, що додає цьому місцю спортивного шарму.

• Від перевалу Кубалонка або перевалу Шарцуля — червоне маркування Головного Бескидського шляху (Główny Szlak Beskidzki) у напрямку притулку PTTK Пшислоп під Баранячою горою; загальна довжина ділянки 9,3 км, приблизно 2 год. 20 хв. в один бік; маршрут середньої складності.
• Північно-східними схилами Шарцулі проходить широка асфальтована хребтова дорога від перевалу Шарцуля у бік Стецувки — зручний варіант для менш досвідчених туристів.

• Червоний Головний Бескидський шлях проходить безпосередньо через вищу вершину; нижню вершину він обходить стежкою з південного боку.
• На Дорковій Скалі практикується скелелазіння.
• Поблизу: притулок PTTK Пшислоп під Баранячою горою, приблизно 9,3 км від перевалу Кубалонка.

На вершині Шарцулі ти стоїш прямо на кордоні між двома селами — Істебною та Вісло — кожне з яких має власну самобутню народну культуру Сілезьких Бескид. Зупинись біля Доркової Скали і переконайся, що навіть скромна лісиста вершина вміє здивувати.