Сивий Зворник (1965 м н.р.м.) — це вершина в Західних Татрах, яка вражає не стільки висотою, скільки своєю роллю справжнього вузла хребтів. Тут сходяться три гірські гряди, а польсько-словацький державний кордон проходить прямо через вершину.

Пейзаж навколо Сивого Зворника суворий і виразний. Північні та західні схили скелясті й стрімкі, вони обриваються над долинами Старобоціанською та Пишнянською. Південні схили м'якші, вкриті низькою мурою з ситником, пагони якого восени набувають яскраво-червоного кольору. У ясну погоду відкривається чудова панорама: на заходi — пірамідальна вершина Старобоціанського Верху, на південному сході — зубчасті силуети Лілієвих Турень. У туман чи при поганій видимості це місце може заплутати — недарма тут роками губилися туристи, а місцеві топоніми довелося офіційно переглянути та уточнити.

• Зі Старобоціанського Верху — червоний маршрут головним хребтом, бл. 35 хв підйому, середня складність. Відрізок відкритий лише з 15 червня до 1 листопада.
• Із Сивого Сідла через хребет Орнаку — зелений маршрут, бл. 20 хв до Ліліового Карбу біля вершини, середня складність. Словацька ділянка також відкрита лише з 15 червня до 1 листопада.

• Через вершину проходить польсько-словацький державний кордон — частина маршрутів пролягає словацькою стороною і підпадає під сезонне обмеження (доступ лише 15 червня – 1 листопада).
• Перехрестя туристичних маршрутів розташоване одразу на південний схід від вершини — це важливий орієнтир, особливо в умовах низької видимості.
• Старі карти та путівники довгий час неправильно позначали навколишні перевали — рекомендуємо користуватися актуальними картографічними матеріалами.

Назва 'Сивий Зворник' є відносно новою на картах Татр — її ввели саме для того, щоб усунути плутанину з топонімами, яка роками дезорієнтувала мандрівників у цьому куточку Західних Татр.