Ракітьє — непримітна, але історично важлива вершина на самому північному кінці головного хребта Лучанської Малої Фатри, прямо над замком Стречно. Це тихе місце осторонь туристичних юрб, ідеальне для тих, хто цінує історію не менше за краєвиди.

З порослої лісом вершини прямого огляду немає, але просіки під лініями електропередач дають хоча б часткові види на околиці. Гору зі сходу і півночі оточує річка Ваг, яка утворює тут мальовничий меандр Домашин, а на північний схід тягнеться хребет із вершиною Домашин. Атмосфера місця спокійна, лісова, лише вдалині чути шум дороги та залізниці під схилами — нагадування про те, що ця гора завжди була на перехресті шляхів. Навесні та восени ділянки стежки бувають грузькими, варто взяти міцне взуття.

Як дістатися до вершини

• Зі Стречна (від замку) — поворот з червоно маркованої стежки в сідлі Ракітьє, легкий-помірний маршрут
• Асфальтована лісова дорога зі Стречна до сідла популярна серед гірських велосипедистів, що прямують до сідла Яворина

Практична інформація

• До самої вершини не веде маркована стежка — доступ лише через поворот з червоної стежки в сідлі Ракітьє
• Лісову дорогу до сідла активно використовують гірські велосипедисти
• Огляд із порослої лісом вершини обмежений, частково лише через просіки під лінією електропередач

Наприкінці серпня — на початку вересня 1944 року через Ракітьє проходила лінія оборони під час боїв у Стречнянській ущелині, яку тримали чехословацькі воїни та французькі партизани бригади М. Р. Штефаніка — тиха згадка про роль гори у Словацькому національному повстанні.