Птак (Ptak) — одна з найхарактерніших скельних веж польських Високих Татр, гострий скельний шпиль висотою близько 2131 м, чий силует разюче нагадує голову птаха. Він розташований у східному гребені Свиниці, у групі Бучинових Турень, і одразу привертає погляд кожного, хто проходить поруч.

Вежа є стрімкою з усіх боків. Північна стіна вертикально обривається до кам'янистих осипів долини Паньщиця, а південний бік утворює урвища над жолобом Жлеб під Кшижним. Саме під південними схилами Птака проходить легендарна Орла Перць — 'Орлина стежка' — один із найзахопливіших гребеневих маршрутів у всіх Татрах, що пролягає між двома перевалами по обидва боки вежі. Влітку сіра жила сяє на сонці, а панорама на сусідні вершини є воістину вражаючою. Взимку, вкритий льодом та снігом, цей куток належить виключно досвідченим альпіністам.

• Птак не є метою туристичного маршруту — скельна вежа знаходиться безпосередньо вздовж траси Орла Перць, яка проходить між Пшелончкою під Птаком (2103 м) та Вижньою Пшелончкою під Птаком (прибл. 2125 м). Підйом безпосередньо на вежу наразі заборонено.

• Скелолазіння на Птаку та в його безпосередній околиці офіційно заборонено відповідно до правил Татранського національного парку.
• Маршрут Орла Перць біля підніжжя вежі є вимогливою виа ферратою, яку рекомендовано лише досвідченим туристам.

Колись вежа також мала назву 'Піро' (Перо), але зрештою прижилася назва Птак — вона ідеально передає неповторний силует цієї скелі. Перше зимове сходження відбулося у березні 1910 року: його здійснили Генрик Бедначський, Юзеф Лесєцький, Маріуш Заруський та Станіслав Здиб.