Пошредні Ґранат (2234 м н.р.м.) — центральна з трьох вершин масиву Ґранатів у довгому східному гребені Швінії в польських Високих Татрах. Вершина розташована прямо на легендарній Орлячій стежині (Orla Perć) — одному з найбільш захопливих гірських маршрутів у всіх Татрах. Це місце для тих, хто прагне справжнього відчуття від високогірного гребеня.

Краєвид тут суворий і вражаючий. Західна стіна обривається майже на 430 метрів у Чорну Ґонсеніцову долину, формуючи обрамлення двох кулуарів. Східна стіна висотою 280 метрів спускається в долину Бучинову. Влітку гребінь буяє туристами, восени стає більш дикім і таємничим. Від сусіднього Задного Ґраната (2240 м) на півдні вершину відокремлює непомітне Посереднє Сєчкове Сідло, а від Скрайнього Ґраната (2228 м) на півночі — виразніше Скрайнє Сєчкове Сідло.

• Від перевалу Завіт по Орлячій стежині — червоне маркування, весь маршрут Завіт–Кшижне приблизно 6 год. 40 хв.; ділянка Завіт–Кожі Вєрх є односторонньою; складність: важка
• З Кшижного в бік Кожого Вєрху — приблизно 3 год. 35 хв.; напрям Кожі Вєрх–Завіт заборонений

• Орляча стежина через Ґранати є строго односторонньою — лише від Завіту до Кшижного
• Спуск з вершини на Скрайнє Сєчкове Сідло є відкритим і забезпечений скобою та ланцюгом
• Кулуар Дреже під Скрайнім Сєчковим Сідлом став місцем кількох смертельних нещасних випадків — суворо дотримуйтеся маркованого маршруту

На схилах Ґранатів росте рідкісна угорська айстра — ендемічний вид татранських пасовищ. Перше задокументоване сходження на вершини Ґранатів відбулося 19 вересня 1867 року, а перше зимове сходження здійснили Генрик Бєднарський і Станіслав Здиб 29 березня 1908 року.