Полана (651 м н.р.м.) — непримітна, вкрита лісом вершина в серці Дуклянських Бескидів, яка винагороджує мандрівників широкими краєвидами на прикордонний хребет на півдні. Це те місце, де варто сповільнити крок і оглянути околиці з галявини, перш ніж ліс знову зімкнеться навколо.

Сама вершина вкрита лісом, але справжньою нагородою є галявини на південно-східному схилі — звідси відкриваються широкі панорами на прикордонний гірський хребет. Околиця має спокійний, камерний характер, типовий для Нижніх Бескидів — менше натовпів, більше тиші й простору, щоб перевести подих. Восени букові схили забарвлюються золотом, взимку стежка буває тихою і засніженою, а навесні та влітку зелень лісу контрастує з відкритими оглядовими майданчиками.

• Хребтом від Лиси Гори (641 м) — Головний Бескидський шлях, помірний рельєф
• Із заходу від Дані (696 м) — Головний Бескидський шлях, помірний рельєф

• Вершина лежить на маршруті Головного Бескидського шляху (Główny Szlak Beskidzki), який веде від Konty через Гживацьку Гору, Лису Гору, Полану і Даню до Хирової та скиту св. Яна з Дуклі
• Північні схили спускаються до дороги Дукля–Новий Жмигруд, між селами Івля та Лиса Гора
• Південні схили спускаються у бік села Мисцова

Чудова зупинка для тих, хто шукає в Дуклянських Бескидах спокій, краєвиди та автентичний, малолюдний маршрут.