Піку́й — найвища вершина Вододільного, або Верховинського хребта, що є продовженням пасма західних Бескидів. Розташована на межі Львівської та Закарпатської областей; найвища точка Верховинського Вододільного хребта. Висота гори — 1408,3 м (за іншими даними — 1405 м). Поверхня конусоподібна, асиметрична: південно-західний схил крутий, північно-східний та північний — пологіший. Гора складається з флішу. Схили вкриті буковим і ялицевим лісом. Завдяки значній відносній висоті для вершини Пікуя характерна наявність субальпійського поясу рослинності, верхня межа лісу тут проходить на висоті 1200—1250 м н.р.м. Це дає змогу туристам на короткому відрізку маршруту ознайомитися з ландшафтами та своєрідною флорою (на вершині зростають рідкісні види рослин). Вершина оздоблена мальовничими скелями та стрімкими урвищами — невеликими куестами. З гори Пікуй можна побачити краєвиди, які за своєю протяжністю перевищують види з будь-якої іншої вершини Вододільного хребта. На північно-східних схилах гори бере початок потік Онілова, правий доплив річки Гуснянки. Дістатися до гори Пікуй можна різними способами. Польські туристи зазвичай прямують зі Львова електричкою до станції Сянки. Можна й автобусом доїхати до села Кривка, Біласовиці або до Гусного. Та найкраще добиратися до Либохори. Тут працівники місцевого лісового господарства гостинно зустрінуть і за певну плату довезуть до перевалу «Руська Путь», що на висоті близько 1200 м н. р. м. Від Либохори до перевалу шлях недовгий — трохи більш ніж 3 км, однак стрімкий. З перевалу до вершини гори — 8 км, підніматися пішки втоптаною віками стежкою.