Пікуй (1408 м н.р.м.) — найвища вершина Верховинського Вододільного хребта, продовження Західних Бескидів, що пролягає на межі Львівської та Закарпатської областей. Ця гора приваблює туристів поєднанням букових і ялицевих лісів, субальпійських луків, мальовничих скель і найширших панорам у всьому хребті.

З вершини Пікуя відкриваються краєвиди, що перевершують види з будь-якої іншої точки Вододільного хребта. Верхня межа лісу проходить тут на висоті 1200–1250 м, тож на короткому відрізку маршруту можна пройти крізь кілька поясів рослинності. На самій вершині ростуть рідкісні субальпійські види рослин, а невеликі куести й стрімкі урвища надають Пікую особливого, незабутнього характеру.

• З Либохори — працівники місцевого лісового господарства за певну плату довезуть до перевалу 'Руська Путь' (бл. 1200 м н.р.м.); від перевалу до вершини — 8 км утоптаною стежкою. Відрізок Либохора–перевал — трохи більш ніж 3 км, але стрімкий.
• Зі сіл Кривка, Біласовиця або Гусне — дістатися автобусом, далі пішки.
• Зі станції Сянки — популярний варіант для туристів, що прибувають електричкою зі Львова.

• На вершині стоїть чотириметровий кам'яний обеліск 1935 року та табличка на честь відвідин Івана Франка у 1883 році.
• Навколо вершини — ландшафтний і ботанічний заказники 'Пікуй', територія перебуває під охороною природи.
• Перевал 'Руська Путь' — торговий шлях доби неоліту; тут і досі стоїть хрест із написом 'Руська путь', а вздовж хребта збереглися рештки довоєнних прикордонних стовпів між Польщею та Чехословаччиною.

У Біласовиці місцеві бойки виготовляють легендарний 'їдкий' сир із молока особливої породи корів — надзвичайно солону бринзу, яка розкривається смаком як приправа до запеченої несоленої картоплі.