Орла Башта (2177 м н.р.м.) — один із найвиразніших вершин Високих Татр, чий скельний силует нагадує руїни середньовічної вежі-бастіону. Вона лежить у серці легендарної траси Орла Перць — одного з найтехнічніших офіційних туристичних маршрутів Польщі.

Вершина розташована між Орлою Пшелончкою Ніжньою та БуцинОвим Карбом; її стіни круто спадають на південь до Долинки Буцинової та на північ до Паньщиці. Вид із вершини захоплює, хоча й частково обрамлений схилами Козього Верху та Буцинових Турнів — що лише підкреслює драматичну атмосферу цього місця. Влітку відкритий рельєф вимагає повної зосередженості, взимку район доступний лише досвідченим альпіністам.

• Орла Перць (червона маркування) — маршрут веде від Гранацької сідловини через Орлу Пшелончку Ніжньою, обходить вершину з південного боку та спускається крутим, частково нависаючим камином на Пощель Ясіньського; дуже складний, потрібен досвід у відкритому рельєфі.

• Орла Перць вважається одним із технічно найскладніших маркованих туристичних маршрутів польських Татр — необхідний серйозний досвід і стійкість до висотної відкритості.
• На ділянці біля Орлої Башти траплялись смертельні нещасні випадки; необхідна максимальна обережність.
• Скелелазіння дозволено виключно з боку Долинки Буцинової; маршрути класифіковані від II до VI ступеня за татранською шкалою.

Назву 'Орла Башта' — тобто 'Орлина Башта' — вигадав близько 1901 року поет Францішек Генрик Новіцький, якого надихнула схожість скелі з напівзруйнованою фортечною вежею. Перше літнє сходження здійснив самотньо Януш Хмелевський 26 серпня 1902 року — прямо перед більшою групою, що йшла слідом.