Носаль (1 206 м н.р.м.) — один із найдоступніших вершин Західних Татр: невисокий, але щедрий на краєвиди та придатний для походу майже цілий рік. Він здіймається прямо над Кужницями на краю Закопаного, між долинами Бистра та Олчиська. Назва походить від скелястих виступів з північно-західного боку, що разюче нагадують ніс.

З вершини для такої невисокої гори відкривається напрочуд широка панорама: Червоні верхи (Czerwone Wierchy), Гевонт, район долини Бистра та гранітні вершини над долинами Гонсеніцовою і Паньщицькою. Буково-ялиновий ліс, незважаючи на близькість міста, перебуває у чудовому стані. На вапнякових скелях північно-західного гребеня ростуть едельвейс та рідкісні орхідеї. У лісах мешкають рись, благородний олень і пугач.

• Кужниці — зелений маршрут, бл. 35 хв підйому, легкий
• Зупинка Муровиця (на маршруті Закопане–Кужниці) — зелений маршрут через Носалову Прелюч, бл. 45 хв підйому, легкий
• Носалова Прелюч — жовтий маршрут до Олчиської Поляни, бл. 25–30 хв, легкий

• Скелелазіння на західних стінах над долиною Бистра заборонено Татранським національним парком.
• На північному схилі взимку працює лижна траса з кількома підйомниками та лижна дорога через Носалову Прелюч до Кужниць.
• У північно-західному схилі розташована печера Дзюра під Носалем.
• На стрімких скелях північно-західного гребеня траплялися смертельні нещасні випадки — переважно серед тих, хто сходив зі стежки за едельвейсом.

До запровадження заборони на скелелазіння західні стіни Носаля слугували тренувальним полігоном для рятувальників TOPR — свідчення того, що ці, здавалося б, скромні скелі насправді є серйозним технічним об'єктом.