Мєнгушовецький Чорний Верх (2410 м н.р.м.) — найсхідніший із трьох Мєнгушовецьких вершин у Високих Татрах, розташований просто на польсько-словацькому кордоні. Цей масивний скельний масив піднімається над польською Долиною Рибного Потоку та словацькою Мєнгушовецькою долиною і приваблює альпіністів з усієї Європи своїми вражаючими стінами та гребенями.

Вершина складається з кількох виразних скельних формацій — північно-східного гребеня завдовжки близько 500 метрів із легендарною Казальницею Мєнгушовецькою, однією з найважливіших скелестих стін у польських Татрах, та стрімкої північної стіни, перетятої природним карнизом — так званою Галерійкою. Влітку вершина приваблює тривалими сонячними днями, ідеальними для скелелазіння, а взимку перетворюється на серйозну альпійську мету. Перше задокументоване зимове сходження відбулося ще в березні 1910 року.

• Чорне озеро (Czarny Staw pod Rysami), Польща — зелений маршрут до перевалу Мєнгушовецька Перелаз під Хлопком (Przełęcz pod Chłopkiem), далі немаркованим шляхом до вершини; приблизно 30 хв від перевалу; середня складність (варіант гребенем — II ступінь татранської шкали)
• Від Чорноставянської Перелазі — південно-східним гребенем; приблизно 15 хв від перевалу; легко (0+ за татранською шкалою)

• До вершини не веде жодний маркований туристичний маршрут — підйом потребує навичок скелелазіння або досвіду високогірного туризму.
• Вершина розташована на польсько-словацькому кордоні; спуск на словацький бік потребує відповідного планування.
• Казальниця Мєнгушовецька на північно-східному гребені — один із найважливіших об'єктів скелелазіння в польських Татрах із маршрутами до V+ і ділянками штучного страхування.

На скелях Мєнгушовецького Чорного Верху росте понад 70 видів квіткових рослин, зокрема надзвичайно рідкісна татранська жеруха — місцевий ендемік, що трапляється тут навіть на висоті 2390 м. Це виняткове ботанічне багатство привернуло сюди у липні 1923 року 5-ту Міжнародну фітогеографічну екскурсію.