Маршовіцький врх (744 м н.р.м.) — непоказний лісовий пагорб у передгір'ї Ізерських гір, але саме тут приховане одне з найбільших і найдавніших доісторичних гірничих комплексів у всій Європі. Понад 6 000–7 000 років тому неолітичні гірники видобували тут амфіболовий контактний роговик для виготовлення кам'яних сокир, які потрапляли аж до Саксонії, Моравії та навіть Північної Італії.

Вершина є найвищою точкою Маршовіцької височини. З усіх боків її оточують села та присілки: з півдня — Маршовіце, зі сходу та півночі — Красна і Долні Черна Студніце, із заходу — район Яблонця-над-Нісоу Коконін. Рельєф тут м'який, ліси густі та тихі — ідеально для прогулянок у будь-яку пору року. Навесні й влітку панує зелена тиша, восени — барвисте листя, взимку — спокій і безлюддя.

• Коконін (частина Яблонця-над-Нісоу) — підйом по західних схилах, легкий маршрут, підходить для сімей з дітьми.
• Маршовіце (з півдня) — коротка прогулянка через поля та ліс, легко.
• Долні Черна Студніце (з півночі) — через сідловину між вершиною та Черностудніцьким хребтом, легко.

Під час прогулянки лісом зверніть увагу на неглибокі западини в ґрунті — це збережені рештки доісторичних гірничих ям площею близько 22 гектарів. Цей скромний пагорб є пам'яткою континентального значення: сировина звідси домінувала у виробництві кам'яних знарядь у Богемії та Центральній Європі протягом усього раннього неоліту.