Ліптовські Мури (словацькою — Liptovské múry) — один із найдикіших і найефектніших відрізків головного гребеня Татр, скелястий природний кордон між польським Підгаллям і словацьким Ліптовом. Це місце для тих, хто шукає справжньої високогірної атмосфери подалі від натовпу.

Гребінь простягається від вершини Шпіглясовий Верх (2172 м н.р.м.) до сідловини Гладка (1994 м), проходячи через ланцюг скелястих вершин і перевалів — Костури, Лавки та бічний гребінь Котельниця. Польські схили круто спускаються до Долини П'яти Польських Озер, а словацька сторона переходить у систему Копрової долини. Панорами з гребеня вражаючі й суворі: скельні стіни, бірюзові льодовикові озера внизу й відкрите небо. Влітку гребінь дарує чудову тишу і краєвиди, взимку та навесні він перетворюється на серйозне альпіністське випробування — перший зимовий перехід від Чорної Лавки до Шпіглясового Верху вдався лише у квітні 1925 року.

• Притулок у Долині П'яти Польських Озер — підйом через сідловину Шпіглясова і далі вздовж гребеня; складний, скелястий рельєф, гребінь не має розмітки на всій довжині.
• Зі словацького боку через Копрову долину — доступ до нижніх ділянок гребеня поблизу сідловини Гладка.

• Повний траверс гребеня не позначений туристичними маршрутами і потребує досвіду пересування по незастрахованому гірському рельєфу.
• Стежка на сідловину Шпіглясова — широка доріжка, збудована у 1937 р., відома під назвою 'цепростра да' — є найдоступнішою точкою входу.
• Територія знаходиться в межах Татранського національного парку; сходити з позначених маршрутів заборонено.

Назву 'Ліптовські Мури' ввів у літературу Станіслав Сташиц — піонер польських геологічних досліджень Татр. У 1930-х роках тут планували прокласти дорогу від Морського Ока через цей гребінь до Каспрового Верху, однак проект викликав протести і так і не був реалізований.