Липська Гора (625 м н.р.м.) — мальовнича лісиста вершина у групі Журавниця в польських Малих Бескидах. З галявин поблизу вершини відкриваються чудові краєвиди на південь — на хребет Яловець, хребет Поліца та величну Бабю Гору. Це ідеальне місце для спокійного походу осторонь туристичної метушні.

Весь масив вкритий лісом, проте біля вершини ліс поступається місцем розкиданим галявинам, звідки відкриваються найкращі панорами. Підніжжя гори займають поля та пасовища, які надають ландшафту типового, ідилічного бескидського характеру. Схили, що спускаються до долини Блондзонки, рівні та однорідні, тоді як західні та південні — розчленованіші й різноманітніші. Гора по-різному виглядає у кожну пору року: весняна зелень галявин, літня лісова прохолода та осінній вогонь листя роблять кожен візит незабутнім.

• Суха Бескидська (залізнична станція) — маркований туристичний маршрут через Липську Гору в напрямку перевалу Ліпє, Голушкової, Цархля та Журавниці до Кшешова; складність: середня.

• Через вершину проходить маркована туристична стежка, що полегшує орієнтування на місцевості.
• Вершина та південно-східні схили адміністративно належать місту Суха Бескидська; північно-східні схили — селу Зембжице (Суський повіт, Малопольське воєводство).

Назва гори походить від присілку Ліпє біля її північного підніжжя — невеликого поселення, що належить до Сухої Бескидської і подарувало цій тихій вершині її поетичну назву.