Котельниця — дикий і скелястий відрізок головного хребта Високих Татр, що пролягає точно вздовж польсько-словацького державного кордону. Від вершини Гладки Вєрх (2065 м) до Чарної Лавки (1968 м) тягнеться ланцюжок із десяти скелястих горбів і вузьких сідловин — справжній високогірний простір, де двох країн лежать просто під ногами.

З польського боку хребет круто спускається у мальовничу Долину П'яти Польських Озер (Dolina Pięciu Stawów Polskich), а зі словацького — у Копрову долину та її відгалуження, Кобилу долинку. Влітку тут панує сірий граніт, гірська сосна та широкі панорами; взимку рельєф перетворюється на серйозний альпійський терен, вкритий льодом і снігом.

• Притулок у Долині П'яти Польських Озер (польський бік) — підйом хребтом від Гладки Вєрх; складність: важко, лише для досвідчених туристів у скельному рельєфі
• Коprова долина (словацький бік) — підхід через Кобилу долинку до підніжжя хребта; складність: важко

• Хребет проходить вздовж державного кордону — необхідно мати при собі дійсний документ, що посвідчує особу.
• Під Гладкою Котельницею, над Чарним Ставом Польским, знаходиться Чарний П'яrg — круте осипище, що вимагає обережності.
• Жолоб Усипістий Жлеб під Вижньою Котельниковою Лавкою є лавинонебезпечним взимку та навесні.
• Перший зимовий траверс хребта було здійснено лише 8 квітня 1925 року (Адам Карпінський та Вільгельм Смолуховський), що свідчить про серйозний характер цього терену.

Цікаво, що назва 'Котельниця' первісно позначала котловину біля підніжжя хребта — на сам хребет вона перейшла лише через історичне непорозуміння, ставши однією з найцікавіших етимологічних загадок татранської топоніміки.