Копа Попрадська (2354 м н.р.м.) — один із найдикіших і найсуворіших вершин центральної частини Високих Татр, скелястий пік, що здіймається над озером Попрадське Плесо. Це місце для тих, хто прагне побачити Татри в їхньому найсправжнішому, незайманому вигляді, подалі від людських стежин.

Вершина утворює домінанту Попрадського хребта, що відходить від масиву Тяжкого Штіта (2500 м). Навколо — типовий високотатранський краєвид: голий граніт, льодовикові кари, темно-сині гірські озера в долинах і вільна кругова панорама з вершини. Звідси видно безліч піків Високих Татр і східну частину Низьких Татр з Кральовою Голею. Взимку рельєф покритий льодом і лавинонебезпечний, восени скелі блищать мокрим гранітом, влітку навіть у найспекотніші дні тут приємно прохолодно.

• Попрадське Плесо (паркінг біля гірського притулку) — червоно маркована стежка на Риси (2503 м) проходить західним схилом Копи Попрадської; сама вершина доступна лише з ліцензованим гірським гідом.

• Вершина знаходиться на території Татранського національного парку та Національного природного заповідника Менгусовська долина — підйом на вершину дозволений лише у супроводі ліцензованого гірського гіда.
• Червона стежка з Попрадського Плеса на Риси проходить по західному схилу й відкриває чудові краєвиди на силует вершини.
• Неподалік розташований притулок Хата під Рисами, видимий із західного боку вершини.

Перше зимове сходження на Велику Кьопку здійснили у 1913 році Дьюла Хефті та Дьюла Комарніцькі — свідчення того, що дух татранського альпінізму живий під кожним каменем цього надзвичайного піку.