Комінярський Верх (1829 м н.р.м.) — один із найвизначніших масивів польських Західних Татр: широке, майже пласке вершинне плато площею близько 4 гектарів, яке гірські пастухи колись називали Пуста Рівня (Порожня Рівнина). Розташований між долинами Хохоловська та Косцелиська, він піднімається на 800 метрів відносної висоти над навколишнім рельєфом.

Весь масив складений тріасовими вапняками і є домівкою для неймовірного розмаїття кальцефільних рослин. Навесні та влітку тут цвітуть альпійська едельвейс, гірчаки, гвоздики запашні, а також види настільки рідкісні, що в Польщі ростуть виключно тут — зокрема едельвейс Гоппе, жовтозілля оранжеве та астрагал Галлера. У скелях виявлено близько 140 печер, найбільша з яких — Баньдзьох Комінярський. Восени масив вкривається золотом, а тишу порушують лише вітер і крик орла степового, що оселився тут у 1980-х роках.

• Іванацька перевал (доступний з долин Хохоловська або Косцелиська) — історично головний підхід з півдня; підйом з перевалу займав приблизно 1–1,5 год., складність — середня.

• З 1987 року всі марковані маршрути на Комінярський Верх закриті Татранським національним парком — для захисту орла, що гніздиться, та крихкої альпійської флори.
• З 2000 року весь масив закритий також для спелеологів і науковців — вхід заборонений.
• Масив можна споглядати з навколишніх долин та з Іванацького перевалу, звідки відкриваються особливо мальовничі краєвиди.

Цікавий історичний факт: у 1892 році майбутній композитор Мєчислав Карлович — тоді лише 16-річний — самостійно розмітив стежку на вершину з півночі та написав про це в Кур'єрі Закопянському. Татранське товариство повністю проігнорувало його досягнення. Сьогодні вершина мовчить, охоронювана орлом і килимом рідкісних альпійських квіток.