Кочінє брдо - невисокий, але надзвичайно цікавий з історичної точки зору пагорб у Далмації, що слугує природними воротами між узбережжям біля Спліта та внутрішньою Загорою. Колись тут проходила римська дорога, а під час Другої світової війни точилися запеклі бої за Спліт.

Пагорб утворює західну межу плато Дугополе і пропонує широкі краєвиди на гору Мосор, урочище Кліс-Грло та долину в напрямку Спліта. Пейзаж типово далматинський, карстовий - кам'янисті схили, розріджена середземноморська рослинність та кам'янисті стежки. Влітку тут спекотно і сухо, а взимку гірський перевал може стати небезпечним - сніг та ожеледь роблять дорогу ризикованою навіть для автомобілів із зимовим спорядженням.

Як дістатися вершини

• Дугополе — місцевою дорогою через перевал Кочінє брдо, приблизно 30-40 хвилин, легка або помірна складність
• Кліс — альтернативний під'їзд зі сторони Спліта, дорога веде далі у напрямку Пругово

Практична інформація

• Дорога через пагорб вузька й звивиста, з ухилами понад 12% - їзда вимагає обережності, особливо взимку
• На вершині розташована стаціонарна радіостанція
• Територіальний план передбачає будівництво тунелю під пагорбом та вітрової електростанції на його схилах

У жовтні 1944 року тут проходила зовнішня оборонна лінія Спліта, де відбулися одні з найзапекліших боїв завершального етапу війни в цьому регіоні.