Ізерські Гарби (1 084 м н.р.м.) — одна з тих вершин Ізерських гір, що підкорює своєю ненав'язливістю: широкий, пологий купол так плавно зливається з Високим хребтом, що найвищу точку важко розпізнати на місцевості. Саме ця особливість робить похід сюди чимось більшим, ніж просто підйом на чергову гору.
Західні та східні схили майже рівні, північний круто спускається до Ізерського роздоріжжя (Rozdroże Izerskie), а південний — у долину річки Кам'яна (Kamienna). На схід від вершини підноситься дещо нижчий Звалисько (1 047 м) з мальовничою групою скель. Схили вкриті молодим, здоровим лісом — природним відновленням після екологічної катастрофи 1980-х, коли кислотні дощі повністю знищили ялинові монокультури, посаджені у XIX столітті. Серед молодняку подекуди стирчать мертві стовбури старих дерев. Вершина є оглядовим пунктом із широкими панорамами гірського краєвиду, проте дуже часто вкрита хмарами й туманом, а сніг тут тримається значно довше, ніж у навколишніх долинах.
Як дістатися до вершиниЗ горою пов'язана стара легенда: у печері на північному схилі нібито захована золота статуетка Флінса — слов'янського бога смерті, якого шанувало плем'я Бєжуньців. Історична назва 'Weisser Steinrücken' (Білий кам'яний хребет) натякає на інший скарб — потужну жилу білого й рожевого кварцу, що видобувається тут із початку XIII століття.