Грубий Верх (2 428 м н.р.м.) — один із найефектніших вершин Високих Татр, справжня гірська фортеця з масивною, майже горизонтальною скельною стіною, що надає всьому масиву неповторного характеру. Назва походить із подгальського діалекту і означає просто 'товстий' або 'великий' — і ця гора повністю виправдовує обидва визначення.

Масив здіймається над трьома долинами — Глинською, Млиницькою та Нефцеркою — і відкриває захопливі панорами в будь-яку пору року. Північна стіна заввишки близько 400 м різко спадає до Великого Саду (Veľká záhradka) — широкого льодовикового кара, оточеного скелями з трьох боків. Знаменитий гребінь Грань Грубего тягнеться майже горизонтально на північний захід і налічує 17 іменованих скельних веж та 18 сідловин. Північні схили — традиційне сховище сарн.

• Від Штрбського сідла по східному гребеню — складність I (татранська шкала), прибл. 1 год., середня складність.
• По південному гребеню з вершини Фуркот — складність 0+, прибл. 30 хв., найлегший варіант.
• Від переходу над Малим Садом з обходом гребеня — складність 0+, прибл. 30 хв.
• Південно-східним кулуаром через Грубий Перехід — складність 0+ (варіант III), прибл. 1 год.

• На Грубий Верх не веде жодна маркована туристична стежка — вершина офіційно закрита для звичайних туристів.
• Маркований маршрут через Бистру Лавку пролягає поблизу і відкритий для всіх відвідувачів.
• Долина Нефцерка є зоною суворої охорони Татранського національного парку — вхід заборонений.
• Скелелазіння в масиві дозволено досвідченим альпіністам, за винятком схилів, що спускаються до Нефцерки.

Польський поет Казімєж Єжинський присвятив цьому масиву вірш із простою назвою 'Hruby' — доказ того, що ця гора надихає не лише альпіністів, а й митців.