Ґлунгецер — це виразна вершина в Тукських Альпах на південний схід від Інсбрука, яка височіє над своїм відомішим сусідом Патшеркофелем більш ніж на 400 метрів, пропонуючи спокійні та менш заповнені туристами краєвиди. На висоті 2677 м відкривається широка панорама навколишніх гір, хоча з самого Інсбрука видно лише його бічну вершину, Зонненшпітце.

Вершинна частина складається з кварцових філітів, північніше переважають гнейси — típovий для Тукських Альп ландшафт, що поєднує пологі трав'янисті схили зі скелястими ділянками. Взимку Ґлунгецер стає популярним місцем серед лижних туристів: маркований маршрут веде на вершину без особливих труднощів і лавинної небезпеки. Влітку притулок Glungezerhütte стає відправною точкою для численних далеких пішохідних маршрутів.

• Тульфес (нижня станція канатної дороги Glungezerbahn) — канатка до Шартенкогель (2311 м), далі пішохідний або лижний маршрут до вершини
• Притулок Glungezerhütte (2610 м) — короткий підйом до вершини Ґлунгецера

• Притулок Glungezerhütte (2610 м, Австрійський альпійський клуб) розташований між Ґлунгецером і Зонненшпітце та слугує базою для сходження
• Через регіон проходять кілька далеких маршрутів: Via Alpina, Adlerweg, Traumpfad München-Venedig, Glungezer&Geier-Weg, Olympiaweg та Zirbenweg
• До притулку та на вершину Зонненшпітце також веде віа феррата складності C
• Вершинний хрест стоїть приблизно за 70 м на північ від найвищої точки

Назва Ґлунгецер, ймовірно, походить від звуконаслідувального позначення дзюрчання води, яка непомітно тече між валунами поблизу Tulfeinalm. Гора має й трагічну історію — у 1964 році тут розбився пасажирський літак British Eagle, а вибух спричинив лавину, яка знесла уламки на 400 метрів нижче.