Дябліньєць (1 241 м н.р.м.) — один із тих татранських вершин, що повністю ухиляються від туристичних натовпів: дикий, вкритий лісом пагорб, який виступає найдалі на схід зі схилів Лейової долини. Лейовий потік обтікає його з трьох боків, наче охороняючи. Назва говорить сама за себе: польською вона означає щось на кшталт 'диявольський' — дано за нестерпно круті схили.

Вершина повністю вкрита лісом і має напрочуд дику, незаймана атмосферу. Між схилами Дяблінєця і протилежним хребтом Задньої Копки Лейова долина звужується в темну ущелину, що огинає вершину, перш ніж розширитися вище до Нижньої Поляни Комінярської. Навесні тут гуркоче розлитий потік, влітку густий хвойний ліс дарує прохолоду й тінь, восени буки та горобина палають теплими кольорами. Геологи вважають, що колись Дябліньєць і Задня Копка утворювали єдиний масив — Лейовий потік поступово прорізав шлях на північ і повністю змінив обрис долини.

• Дябліньєць не має жодної маркованої туристичної стежки — вершина повністю залісена та недоступна для туристів.

• Дябліньєць розташований у Татранському національному парку — залишати марковані маршрути та заходити до лісу суворо заборонено.
• Марковані стежки Лейовою долиною дають змогу милуватися крутими східними схилами Дяблінєця.

Це вершина для очей, а не для черевиків — з дна Лейової долини ті 'диявольськи круті' схили справляють по-справжньому вражаюче враження.