Бараньє (754 м н.р.м.) — тихий, але надзвичайно цікавий вершина в Низьких Бескидах, що пропонує щось справді особливе: ви стоїте прямо на польсько-словацькому державному кордоні та Великому Європейському вододілі, де краплі дощу, що падають за кілька метрів одна від одної, потрапляють або до Балтійського, або до Чорного моря. Ідеальна мета для тих, хто цінує спокійні лісові стежки та відчуття справжньої відлюдності.

Пейзаж навколо Баранього — це типові Низькі Бескиди: плавні вкриті мішаним лісом хребти, пологі схили та тиха атмосфера далеко від натовпу популярних маршрутів. У ясну погоду зі старої оглядової вежі були видні Татри, Бещади та Полонина Рівна, однак вежі вже немає. Навесні ліси розцвітають свіжою зеленню, восени палають теплими барвами, а взимку хребет вкривається снігом і набуває сурового чарівного вигляду.

• Оженна — маршрут через перевал Мазгалиця на Бараньє, далі до Барвінка та перевалу Дуклянського (500 м н.р.м.) — середня складність
• Ольховець (бл. 5 км на північ від вершини) — стежка через Бараньє у напрямку Вільшні, Смеречного та Тилави — середня складність

• Через вершину проходить польсько-словацький державний кордон — мічені туристичні стежки перетинають прикордонний хребет легально.
• Північні схили Баранього знаходяться в межах Магурського національного парку (Польща), а південні — у словацькій ОХПТ Східні Карпати.
• З польського боку через вершину проходить природничо-історична стежка 'Ольховець' — петля, що починається і закінчується в селі Ольховець.
• Дерев'яна оглядова вежа (17 м), збудована словацькими волонтерами зі Свидника у 2005–2006 роках, була повалена у квітні 2019 через незадовільний технічний стан — наразі жодної вежі на вершині немає.

На цій вершині є й воєнна сторінка історії: сталева спостережна вежа, збудована тут німцями під час Другої світової війни, простояла до зими 1999/2000 — мовчазне свідчення того, наскільки стратегічно важливим був колись цей прикордонний хребет.