Столові гори на польсько-чеському прикордонні — одне з найдивовижніших гірських пасм усієї Центральної Європи: плоскі пісковикові плато, заплутані скельні лабіринти й панорами, що відкриваються зовсім несподівано. Як одне з небагатьох справжніх столових гірських пасм на континенті, цей куточок природи нагадує маленьку версію каньйонних країв, захованих серед судетських лісів.

Горизонтально покладені верхньокрейдяні пісковики формують вражаючі скельні уступи, вузькі ущелини й могутні скельні стовпи. Головна перлина — Шченілінець Великий, де мережа вузьких тріщин, скельних брам і темних коридорів виводить вас на відкриту оглядову терасу з приголомшливою панорамою Клодзької улоговини. Навесні скельні стіни вкриваються папороттю й мохом, восени букові ліси палають глибокими бурштиновими й червоними барвами.

Вершини та визначні місця:

• Шченілінець Великий (919 м) — найвища вершина зі знаменитим скельним лабіринтом і оглядовою терасою; обов'язкова зупинка кожного відвідувача.
• Скальняк (915 м) — друга за висотою вершина з розлогим плато, торфовищами й значно меншим потоком туристів.
• Блендне Скали (Блукаючі скелі) — захопливий лабіринт пісковикових коридорів і веж, ідеальний для дослідження будь-якої пори дня.
• Національний парк Гори Столові — охоронювана територія з 1993 року, добре розмічені маршрути для будь-якого рівня фізичної підготовки.

Практична інформація:

• Найкращий час: травень–червень і вересень–жовтень — комфортна температура, менше туристів, чудові осінні барви.
• Базові міста: Кудова-Здруй, Радкув, Поляниця-Здруй — широкий вибір готелів та ресторанів.
• Складність маршрутів: переважно легкі та середньої складності; підйом на Шченілінець передбачає подолання крутих кам'яних сходів, але доступний для більшості туристів.
• Як дістатися: автомобілем через Клодзько (траса № 8); регіональні автобуси з Клодзька до Кудової-Здруй або Радкува; прямого залізничного сполучення до серця гір немає.

Цікавий факт: пісковик Столових гір протягом сторіч був цінним будівельним і скульптурним матеріалом, що використовувався по всьому судетському регіону — сьогодні замість зубила достатньо хорошого пару трекінгових черевиків.