Ту́стань — середньовічна наскельна фортеця-град і митниця XII—XVI століть, давньоруський наскельний оборонний комплекс, залишки якого збереглися в Українських Карпатах (Верхньодністровських Бескидах), у підніжжя котловини південних схилів Воронового хребта, у Стрийському районі Львівської області, поблизу села Урич, що на південь від міста Борислава та південний схід від селища Східниця. Унікальна пам'ятка історії, археології, архітектури та природи розміщена серед лісового масиву Підгородцівського лісництва та входить до складу Державного історико-культурного заповідника «Тустань». Фортеця Тустань була волосним центром, а також митним пунктом на важливому соляному шляху, що вів з Дрогобича на Закарпаття та до Західної Європи. Перші письмові згадки про Тустань відносять до 1340 року, а останні — до 1565 року. На шляху зі Львова через Стрий та Верецький перевал був ще один прямий шлях на Мукачеве, Берегове, Токай, Бесермень. На цьому шляху в XIV — XVI століттях головною митницею була Тустань. Тут збирали соляне мито і мито за переганяння худоби.