У селі Лезаря, біля підніжжя гір Гургіу та Хешмаш, стоїть невеликий, але надзвичайно важливий римо-католицький храм, що поєднує риси романського стилю з пізньою готикою. Це місце, де історія буквально викарбувана в камені.

Церкву оточує високий овальний оборонний мур, типовий для трансільванських укріплених церков, а навколо неї й досі розташоване старе сільське кладовище. Вигляд споруди на тлі гір Гургіу вражає у будь-яку пору року – взимку сніг підкреслює суворість кам'яних стін, влітку зелень навколишніх пагорбів контрастує із сірою вежею. Спокійне, споглядальне місце, ідеальне для короткої зупинки під час мандрівки регіоном Дьєрдьо.

Як дістатися

• Центр села Лезаря – кілька хвилин пішки від головного перехрестя, легкий доступ
• З Георгень – близько 10 км місцевою дорогою, зручна відправна точка для подальших походів у навколишні гори

Практична інформація

• Вежа датується 1488 роком, дата викарбувана в камені
• Під вежею збереглися два готичні стрілчасті портали, а в вівтарній частині – залишки сітчастого склепіння
• Фрагмент купелі з пісковика XIII століття нині виставлений в Історичному музеї в Бухаресті
• У крипті під церквою поховані представники роду Лазар
• Перед церквою стоять цінні кам'яні хрести, найстаріший датується 1660-ми роками

У 1941 році нідерландський дослідник, який спеціалізувався на романському, готичному та візантійському стилях, виявив тут оздоблення, що доводить – храм спочатку був збудований у романському стилі, що й досі робить його цікавою загадкою для істориків архітектури.