Альгойські Альпи славляться неймовірно крутими трав'янистими схилами, деякі з яких сягають нахилу аж 70 градусів, що робить цей масив набагато дикішим, ніж здається на перший погляд. Гори лежать на кордоні Німеччини та Австрії й поєднують буйні альпійські луки зі скелястими вапняковими вершинами.

Пейзаж вражає розмаїттям: зелені хребти раптово переходять у скелясті, гострі піки, схили вкриті квітучими луками, а на пасовищах чути далекий дзвін корів'ячих дзвіночків. Флора тут одна з найбагатших у всіх Альпах. Взимку у високогір'ї лежить чимало снігу, а в затінених куточках досі зберігся невеликий льодовик. Регіон славиться багатоденними маршрутами від хатини до хатини, де можна мандрувати до десяти днів, жодного разу не спускаючись у долину.

Найвищі вершини:

• Гросер Кроттенкопф (2657 м) — найвища вершина масиву, вже на австрійському боці
• Небельхорн (2224 м) — популярна ціль для походів і канатної дороги над Обераштдорфом
• Гохфогель (2592 м) — характерна пірамідальна вершина, видна здалеку
• Хальденвангер Ек — точка стику Баварії, Тіролю та Форарльберга

Практична інформація:

• Найкращий час: червень-вересень — влітку високогірні стежки вільні від снігу
• Опорні міста: Обераштдорф, Зонтгофен, Бад-Хінделанг
• Складність маршрутів: від легких прогулянок долиною до складних маршрутів крутими трав'янистими схилами
• Як дістатися: автомобілем автомагістраллю A7 до Обераштдорфа або поїздом з Мюнхена через Кемптен

Це офіційно найдощовитіший регіон Німеччини — тож не дивно, що тут усе таке насичено-зелене.